- мізантроп
- -тропа, ч. Св.Відлюдок, неприятель; людиноненависник.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
мізантропічний — а, е. Схильний до мізантропії; власт. мізантропу … Український тлумачний словник
мізантропічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мізантроп — а, ч. Той, хто ненавидить людей, цурається їх; людиноненависник, відлюдок … Український тлумачний словник
мізантропія — ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво … Український тлумачний словник
мізантроп — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мізантропія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
людиноненависник — а, ч., книжн. Той, хто ненавидить людей; мізантроп … Український тлумачний словник
людиноненависництво — а, с., книжн. Ненависть до людей; мізантропія … Український тлумачний словник
людиноненависницький — а, е, книжн. Стос. до людиноненависництва; мізантропічний … Український тлумачний словник
мізантропка — и. Жін. до мізантроп … Український тлумачний словник